Експертно-криміналістична служба в Дніпропетровській області існує понад 90 років.

З моменту створення народної міліції України починається і історія розвитку Експертної служби в республіці.

З метою розкриття скоєних злочинів необхідно було зберігати речові докази, які вилучались під час огляду місця події і проводити дослідження. У той період значна увага приділялася судової фотографії, антропометрії, дактилоскопії і судовій медицині, що підвищувало доказову базу при розкритті та розслідуванні злочинів.

У 20-30 роках значно розширилось застосування науково-технічних засобів в оперативно-пошуковій роботі під час розслідування кримінальних справ. Науково-технічні відділення, які в той час були організаційною одиницею оперативних відділів управлінь міліції своєчасно інформували співробітників карного розшуку про можливості використання криміналістичних досліджень під час розкриття злочинів. Оперативно-методичні орієнтування, наприклад, як порівняння предметів по лінії розриву, розрізу або зламу, використання відбитків пальців рук і ряд інших, озброїли оперативних працівників науковими методами розкриття злочинів.

У повоєнні роки (1945-1953 р.р.) у злочинців з’явилась велика кількість зброї (в т.ч. вогнепальної), яку вони застосовували при скоєнні розбійних нападів, пограбувань. У зв’язку з чим, при розслідуванні кримінальних справ, виникла необхідність ідентифікації примірників зброї при її застосуванні. На підставі чого активно розвивається балістичний вид досліджень.

В країні розширюється кількість науково-технічних відділень і науково-технічних груп (НТГ). На той період експерти на високому науковому рівні проводили криміналістичні та фізико-хімічні експертизи, виїжджали на огляди місць подій, виконували всю судово-фотографічну роботу, необхідну в слідчій і розшукової діяльності, вчили оперативних працівників міліції основам криміналістики. В цей же період почалося колекціонування слідів рук, знарядь зламу, стріляних куль і гільз, вилучених з місць скоєння злочинів.

У сімдесяті роки на Дніпропетровщині, як і в усій країні, більш активно застосовуються досягнення науки і техніки безпосередньо на місцях подій, в ході оперативно-розшукових заходів і слідчих дій, що дозволяло реалізовувати криміналістичні можливості на ранніх стадіях розкриття та розслідування злочинів. З’являються перші пересувні криміналістичні лабораторії, а науково-технічні відділи реорганізуються в оперативно-технічні відділи.

Відповідно до структурних і штатним змін в МВС СРСР у 80-ті роки проводяться зміни і в підрозділах. Створюються експертно-криміналістичні відділи УВС області. Після реорганізації в Експертно-криміналістичному управлінні значно покращилася матеріально-технічна база, створений колектив висококваліфікованих фахівців різних профілів, які на досить високому рівні проводять криміналістичні та спеціальні види досліджень, забезпечують експертний супровід розслідування і розкриття злочинів. У вересні 1995 року створюєтьсявибухотехнічний підрозділ ЕКУ УМВС України в Дніпропетровській області. На початку він мав назву Міжрегіональна вибухотехнічна службата обслуговував території Дніпропетровської, Запорізької та Кіровоградської областей. В 1999 році по всій Україні експертно-криміналістичні управління реорганізовують в Науково-дослідні експертно-криміналістичні центри.

Датою створення НДЕКЦ при УМВС України в Дніпропетровській області вважається 16 квітня 1999 року (наказ УМВС України в Дніпропетровській області № 243). Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при ГУМВС України в Дніпропетровській області налічує п’ять відділів, які забезпечують експертний супровід за різними видами досліджень, а саме: відділ криміналістичних досліджень, відділ спеціальних видів досліджень, відділ вибухотехнічних і пожежотехнічнихдосліджень, відділ інженерно-технічних та економічних досліджень та відділ по організації роботи і техніко-криміналістичного забезпечення ОВС. Після проведення реформування Експертної служби МВС Українив листопаді 2015 року утворюється структурно відокремлена Експертна служба МВС України, яка підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України, а не органу досудового слідства (поліції) після чого НДЕКЦ при УМВС України в Дніпропетровській області набуває статус Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Важливим і необхідним кроком на етапі реформування Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України є подальше матеріально-технічне зміцнення за рахунок придбання новітньої техніки та модернізації наявного технічного обладнання для упровадження нових методів досліджень і приведення у відповідність до вимог європейських стандартів та акредитація експертних лабораторій на відповідність вимогам міжнародного стандарту якості ISO-17025.

В даний час в Дніпропетровському НДЕКЦ МВС України виконуються 33 види експертних досліджень різних напрямків, від традиційних криміналістичних до спеціальних:

– дослідження почерку і підписів;

– дослідження реквізитів документів;

– дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів;

– балістичне дослідження вогнепальної зброї;

– балістичне дослідження слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу;

– дослідження холодної зброї;

– дослідження слідів людини та слідів тварини;

– дослідження знарядь, агрегатів, інструментів і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами;

– дослідження ідентифікаційних номерів та рельєфних знаків;

– дактилоскопічні дослідження;

– дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу;

– ідентифікація особи за ознаками зовнішності та матеріальними зображеннями;

– відео-; звукозапису;

– дослідження лакофарбових матеріалів і покрить;

– дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них;

– дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів;

– дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;

– дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин;

– дослідження сильнодіючих і отруйних речовин;

– імунологічні дослідження;

– цитологічні дослідження;

– дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод;

– дослідження технічного стану транспортних засобів;

– транспортно-трасологічні дослідження;

– визначення оціночної вартості будівельних об’єктів та споруд ;

– дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності;

– визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів;

– визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу;

– експертиза у сфері інтелектуальної власності:

– літературних і художніх творів;

– фонограм, відеограм, програм(передач) організацій мовлення;

– психологічна;

– мистецтвознавча.